Магiя -Сни-

В дитинстві у кожного був свій леприкон,
янгол, Добрий Друг і Страшний Ворог
Той на горищі важко ходив, аж скрипіла стеля.
Інший метеликом тихо на плечі зліва сидів
і крильця не ворушились.
Він щось шепотів хороше, якусь добру казку
Ти засинав на теплій лежанці, мов котик
Снив зеленими луками, рясним дощем,
що вкриває ряботинням річку,
маленьким хлопчиком під парасолею_лопухом,
що обіймається з гномом і обоє регочуть.
Потім прокидався щасливий, виходив надвір
Сонце потроху згори котилось.
Усе, що було до сну, називалося вчора,
тому день був таким довжелезно_довгим,
а життя вічним.

Сказати по правді, дитинство нікуди не зникло
Ти просто пірнув у чужий сон
і Блуд тебе водить стрічками Мьобіуса
з лабіринтів у зачаровані кола.
Ти просто забув усе, що тобі Добрий Друг
говорив. То були дуже прості слова,
які відкривають усі двері усіх світів:
"Всесвіт тебе любить. Відкрий серце.
Випусти світло. Освіти дорогу.
Нічого не бійся!"


© Copyright: Валентин Лученко, 2016


Рецензии
Юність - це продовження дитинства. Зрілість - це фаза дитиства, а старість - це ренесанс дитинства. Так що леприкони приходять у будь-якому віці... І не тільки леприкони... Прекрасний твір!

Шон Маклех Патрик   19.03.2016 00:36     Заявить о нарушении
Дякую, Друже Шоне! :-)

Валео Лученко   19.03.2016 08:06   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.