Глянь, ось скільки я для тебе
Цих дарів припасував:
Всю блакить стягнув із неба,
Усі квіти позривав.
А в блакитну синь безкраю
Уплету з троянд узори,
Схочеш, я тобі достану
Найяснішу в небі зорю.
Я ж роками безустанно
З різних квітів, з неба, з трав
Лиш для тебе я, кохана,
Килим цей прекрасний ткав.
І услав я ним дороги,
Скрізь по урвищах-ярах,
А не стане, то під ноги
Простелю чумацький шлях.
Скажеш – сонце прихилю,
Вітер заступлю собою,
Сніг крижаний розтоплю,
Серцем, що горить любов’ю.
Глянь, ось скільки я для тебе,
Цих дарів припасував!..
;
Тоби
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011006762
Свидетельство о публикации №116011006762
Рецензии