Чи мені одному треба?
Це все сталось на яву –
Сонце впало, прямо з неба
І розсипалось в траву.
Ну, а люди – чи багаті,
Чи байдужі вже такі –
Ходять мимо і не бачать
Діаманти по траві.
Гей, дівчата, молодиці!
Гляньте, скільки тих прикрас!
Хто прикрасить коси, лиця,
Стане кращим у сто раз!
Ну і люди, ну й ліниві!
Доки я їх умовляв,
Подув вітер, й за хвилину
Діаманти позбирав.
;
Диаманти
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011006450
Свидетельство о публикации №116011006450
Рецензии