Б’ють копита,
Стигне жито,
І дзвенить колосся.
Мов підкови
Твої брови,
Колоски – волосся.
Немов мрії,
Твої вії,
Очі – сяйво неба.
Ми кохали,
Щастя знали…
Не треба, не треба
Про минуле,
Вже забуле,
Плакать-голосити…
Б’ють копита,
Стигне жито,
Жити будем, жити!
Сонце світить,
Віє вітер
В шаленому стоні…
Підождіте,
Зупинітесь,
Коні, коні, коні…
;
Б ють копита
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011006296
Свидетельство о публикации №116011006296
Рецензии