Брудершафт

Так вип'єм любий знов на "брудершафт"
в останнє подивися в мої очі.
Ти зараз скинеш свій баласт.
Вкрадеш себе із мої ночі.

В прозрінні, між пам'яті - знов не вертайся,
не треба паплюжити залишки
честі.
І в моїх думках у ночі не звертайся,
бо ще загублюся в підступному квесті.

Між лукавих повій не згуби своє сонце,
не втрать свій вогонь між гріхів
і там, де в останнє до тебе торкнеться :
весь плач і весь сум моїх днів.

На пісочні колони будувалися храми мої,
де молилися  мрії, де росли всі надії - в тобі...
Поміж фрески й ікони
Поміж море законів -
Люби!
Поміж зграї грифонів,
що гризуться в полоні -
Війни!

Через тисяча років ,
через сотні польотів.
Люби!
Не дешеві банкноти,
не солдатьскі зальоти -
Ціни!
Щоб надії і мрії, не молились в руїні -
держи!
Свої сповіді серця, свої счинені дверці -
душі.

Так випий любий!  Брудершафт...
Я натягнула окуляри.
Сьогодні фіаско, сьогодні аншлаг
Нас вкрали...
Між лукавих повій, між розтоптаних мрій - пригадай!
Що торкалась душа не в полоні лиця - памятай...
Пам'ятай Ельдорадо і дорожку до саду - не зважай!
Не зважай на емоції і на залишки сонця - стертий рай...