Ворожея

 у співавторстві с Александром Курганським http://www.stihi.ru/avtor/evrepid




- Багаття, що вирує в оксамиті-
Нічного жаху темний водограй...
Це божевілля! Ми- несамовиті...
Та душі за кохання не картай.

-У темнім колі тіні закружляли
Фантомами моїх нічних  страхіть.
Чарівні зілля у руках зів'яли-
Ми стратить душу здатні  мимохідь!

Дзвенить роса, долоні пахнуть зіллям...
Я ворожила, щоб прогнати жах...
Тобі приготувала рукоділля,
Щоб одягнув у мене на очах...

Від лиха захищу я оберігом.
І вишию замріяну печаль...
Всі помилки здаються тільки збігом,
Лишити на узбіччі їх не жаль...

-М'яка у тебе, мила, вишиванка...
На серці спокій-гріє оберіг.
Повір мені, що ти - не забаганка.
Слова кохання я Тобі зберіг.

Моя  кохана, дивна  ворожея,
Вже блідне місяць, вщухнув зорепад,
Твоє бліде обличчя, як лілея,
Смарагди- очі в тисячі карат!

-Іди.Не бійся.Серпанкове сяйво
Тебе сховає від  всього лихого..
Я із тобою...А все решта-зайве...
Я Вірю- ми побачимось  ізнову...

Я буду роздивлятися в люстерко
Твої шляхи, бо знаю всі стежини.
Бо пам'ятаю смак солодко-терпкий
З твоїх долоней стиглої ожини...