Життя в кредит

Люди  тепер  звикають  до  кредитів,
Гроші  та  й  совість  часом  позичають,
Навіть  життя  продовжують  у  світі,
Бога  хулять,  гнівлять  чи  прославляють.

Життя  прожив  у  Господа  в  кредит,
Брав,  віддавав  і  знову  мусив  брати,
Від  так,  здобувши  вже  багато  літ,
Маю  можливість  світом  милуватись.

Був  грішним,  щирим  чи  святим,
Трудивсь,  любив  чи  ненавидів,
Та  все ж  ніколи  не  бував  ніким
Бо  ціну  знав  і  сам  про  себе  відав.

Другу  щокУ,  як  б’ють,  не  підставляв,
Собакам  не  спішив  давать  святиню,
Перед  свиньми  ніколи  перли  не  кидав,
Мав  Бога:  Святий  Дух,  Отця  і  Сина.

Був  не  байдужим  і  не  робився  злим,
Завжди  старався  бути  усім  добрим,
Знали  цілеспрямованим  та вольовим,
Веселим  й  трішки  навіть  «шкодним».

Де  міг  сидіти,  там  я  не  стояв,
Де  міг  лежати,  там  вже  не  сидів,
Сім’ю  створив  і  свою  хату  збудував,
Сад  посадив  і  двох  синів  зродив.

Хворів  й  тоді  роки  не  рахував,
Бо  бігли  місяці  і  дні  й  години,
Радію,  що  життя  в  кредит  узяв
І  слава  Богу  й  досі  в  світі  білім!

Новорічні  й  Різдвяні  ідуть  свята,
Люд  хвалить  Бога  і  картає  владу.
Яка  ж  то  доля  в  України  непроста!
Надію  маю,  що  все  гіршеє  позаду.
             7.01. 2016р., Київ