А снега мало даже в январе... Из Людмилы Юферовой

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2016/01/07/11703


И в январе нет снега нипочём –
Грусть серых улиц ясно видят взгляды.
И прижимаюсь я к тебе плечом:
Как в жизни ни к кому и в снегопады…

Я знаю:  держит лишь моё тепло
Нас вместе в поцелуях, диалогах.
О, как болит зима... (иль мне назло?..)
И в жестах, и в словах на всех дорогах.

Привыкла и к морозу,  и к дождю,
По жизни я отчаянно шалила.
Другую встретишь – мимо лишь пройду…
Чтоб только хорошо вам с нею было.

Потом что будет? Ясно, снеговей.
Набьётся пуху аж по подоконник.
Ах, если б знать мне, что' в душе твоей –
Не рвал бы сердце месяц в час бессониц…


Оригинал:


А снігу й в січні ще не вистача,
Щоби прикрити смуток сірих вулиць.
Я пригортаюсь до твого плеча –
В житті ж бо ні до кого не горнулась.

Я знаю, що моє тепло трима
Нас поруч у цілунках і в розмові…
О, як болить ця стомлена зима
 У кожнім жесті і у кожнім слові.

Я звикла до морозу і дощу,
І по життю до відчаю хоробра.
Якщо зустрінеш іншу – відпущу,
Аби тобі було із нею добре.

Що буде далі? Звісно, сніговій,
Наб’ється пуху аж по підвіконня…
Якби ж то знати, що в душі твоїй –
Не рвало б серце місячне безсоння…