Зеркало для героя
Когда ума порою нет,
Его в штанах не нахватаю
И лишь – с ухмылкой – в портмоне
Гляжу, как деньги сладко тают.
А коли ж розуму кінець,
Його з ширінки не дістану.
Дивлюсь з усмішкой в гаманець,
Де гроші так солодко тануть.
8.01.2016 г.
Свидетельство о публикации №116010800455