Ти пам ята ш?
вівсянку, що так не любили.
Сніжки зимою пригадай
і як батьки нас дуже насварили.
Як кожен день з піску ліпили коржик,
як по-смішному називали всіх тврин.
Кричали: " Падай-падай дощик"!
Тай Миколай, тоді ще був святим...
Як зранку мультики і зовсім сонні очі.
На санках з головою прямо в сніг.
Ти знаєш, мрії залишилися дитячі,
змінився тільки справжній сміх.
Ти пам'ятаєш, як трималися за руки,
як сильно налякав нас грім.
На вишні, як порвали брюки,
боялися, що з привидами дім.
Як впали разом із мопеду
і йодом мазали коліна й лікті.
Як крадькома ліпили з меду.
Здається, що то було того літа...
Ти пам'ятаєш, я тоді казала:
що хуртовина, то снігів цариця.
Ти ще косички заплітала.
І Лондон, "Білий клик", вовчиця...
Браслетики з кульбаб, сережки.
" Ми виростем - підкорим світ"!
Бо легка буде наша стежка.
Обов'язково! Лишить слід.
Свидетельство о публикации №116010707642