Свят-вечер

Мороз рисует на оконце,
Узвар  дурманит  и  кутья.. .
И Матерь Божья на иконке
в  пелёнки  кутает дитя…
Побудь ребёночком, сыночек,
счастливым  детство  будет пусть…
И шелестит ещё   терновник,
И  для креста не вырос  дуб…
Ещё года текут  рекою,   
Иуда спит младенца сном…
Толпа с рождественской звездою
Уже маячит за окном…
И радость  к нам звездой спустилась - 
летит, колядками звеня…
И на  Голгофе ты  Мессия,
а на руках ещё  дитя…



/Поэтический перевод стихотворения Лины Костенко/


Оригинал -


/Свят-Вечір


Мороз малює у віконці.
Узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці
у хустку кутає дитя.
Побудь дитиною, синочку.
Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку
і дерево на хрест росте.
Ще час не сплинув за водою.
Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою
уже на ближньому кутку.
Поколядують і засіють.
Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія,
а на руках іще дитя.

Лина Костенко/