Вечерний Январь... Из Людмилы Юферовой

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2016/01/04/6158


Январь вечерний, что ль, темнеть пора?
Ещё пораструсить снега бы нужно.
Под фонарями вихрятся ветра,
Столбами света в небо рвутся дружно.

В ночи дорога, словно катит ком,
Ползёт неспешно аж до ледостава…
Стегает хлёстко месяц батогом,
Гоняя звёзды в небе неустанно.

Январь морозный, вечер позади,
Выходят мысли, жаль, из-под контроля.
И дым, как чёрт из дымаря, гляди,
Со смехом вырывается на волю.

И лёгкий пух с небес приводит в шок,
Слетая с неба белою голубкой…
И лишь печаль, засохший репяшок,
Настойчиво цепляется за юбку…


Оригинал:


Вечірній Січню, темряву протри!
Тобі сніги розтрушувати треба.
Під ліхтарями кубляться вітри,
Стовпами світла дістають до неба.

Нічна дорога темним ланцюгом
Повзе поволі аж до льодоставу…
І цвьохка місяць гучно батогом,
Зганяє зорі в череду яскраву.

Морозний Січню, вечір догоря,
Журні думки виходять з-під контролю…
І дим, як чорт, із мого димаря
Зі сміхом виривається на волю.

Легенький пух з небесних подушок
Спада, як біле диво незбагненне…
Та тільки сум, засохлий реп’яшок,
Настирливо чіпляється до мене…