Прощання з горами

В суєту міст чи сіл та в потоки машин
повертаємось ми – просто нікуди дітись!
І спускаємось долу з неосяжних вершин,
Залишаючи серце у горах назавжди, молитись.

Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.

Хто захоче в біді залишатись один?
Хто захоче піти, заглушить поклик серця?
Та спускаємось ми з недосяжних вершин –
що ж поробиш, і боги спускались на землю…

Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.

Скільки слів і надій, скільки тем і пісень
гори будять у нас й залишитися манять.
Та спускаємось ми – хто на вік, хто на день,
Неодмінно ж вернемось – це тому, що вони нас завжди лихоманять.

Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
Краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.

05.01.2016

* Переклад пісні В. Висоцького „Прощание с горами“ із кінофільму „Вертикаль“.


Рецензии