Не нужно класть... - перевод Л. Костенко

Don't put your hand on shoulder. That movement
Is worth to a dancing type... That's merit
Of a credit's way... When you tame a brute,
He would prefer a distance tepid.

He loves a time... And it could be the years...
He's strange... Even he loves a throe!
He loves the parting and deep loneleness,
But... not ready for hand on shoulder!

In gardens, when a nightingale is singing,
He's cautious of the steps of a hunter far,
He waits for capture from the sights or speeches.
And play that is not a premiere, at last!

A seal of the alertness on the soul!
A wild beast... It's hard to stay apart.
And is it better to call him, invoke?..
He'll come himself... Without a demand.

---
Лина Костенко
Перевод Владимира Туленко

«Не нужно класть мне руку на плечо…»

Не нужно класть мне руку на плечо.
Движенье это будет к месту  лишь при танце.
Доверие… как неприрученный зверёк,
Который любит тихий морозец дистанций!

Он любит время… От минут и до годов.
Он странный зверь… Он любит даже муки!
Он любит  расставания, разлуки,
Но… вот к руке, что на плече, он не готов!

В садах сих дивных, и в сонатах соловьёв
Он слышит поступь всех бесшумных браконьеров,
Он ждёт капканы и от взглядов, и от слов…
И сей спектакль , конечно не премьера!

Душа людская, как тревожная печать!
Как дикий зверь.  И без него нам плохо.
Но нам самим его не стоит звать…
… Он сам придёт! И не уйдёт, ей богу!

*****

 Костенко Ліна
«Не треба класти руку на плече…»
 
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра – звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку,
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов‘їв,
він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
і цей спектакль йому вже не прем‘єра.

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.

*****

Не треба класти руку на плече
(Довіра)

Музика: Ігор Косик

Am              E       Am
Не треба класти руку на плече.
Dm                G              C
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Dm              G            C   Am
Довіра — звір полоханий, втече.          |
Dm              E            Am          |
Він любить тиху паморозь дистанцій.      | (2)

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку. |
Він любить навіть відстань і розлуку.    | (2)
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,    |
І цей спектакль йому вже не прем'єра.    | (2)

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.               |
Він прийде сам і вже не відсахнеться.    | (2)