Крига

Крильми стряхнули янголи у небі,
І вирієм посипались думки.
А по небесній шовковій перині
Остання ніч ступила на поріг...
Під загадковий шум нічного вітру
Ніжним цілунком доторкнулась вій,
Сріблястими зірками казки ночі,
Порушив спокій і спочинок мій.
Так хочеться... Хоч на хвилину
Зуміти зупинити час...
І бути там, де всі надії -
Ті, що були майбутнім в нас...
Ще мить - і вже почнеться ранок...
І недопиті мною загадкові сни
Знов перетворяться на зграю
Крилатих крижаних птахів.
А за вікном вирує інше місто
Стежками невідомими вночі...
З долонь своїх збираю знов хвилини,
І розумію: час-таки тече...
Так хочеться... Хоч на хвилину
Зуміти зупинити час...
І бути там, де всі надії -
Ті, що були майбутнім в нас...
Задимленого міста небокраю
Тече сльозою подих з-під очей...
І звідусіль із крижаного раю
Летять, як стріли, янголи ночей.


Рецензии