Останнi допаллю свiчки

Останні допаллю свічки,
В порожній та чужій квартирі,
Минуле,з подихом їдким,
Обійми розімкне не щирі.

Були колись счастливі дні,
Ділили радості й тривоги,
Горіли у вогні однім,
Тепер все сіре та убоге.

Життя стікає наче віск,
Згорівши та тепло віддавши,
Спаллю свічки -останній міст,
 І вільний покрокую дальше.


Рецензии
Юро, свічки спалювати - то нормально, бо на те вони й свічки, аби їх палити. Роздум про оновлення цікавий, хоча й дещо сумний, як на такого легіня - усе, як кажуть, "при собі", та й розумом не обіженого. Да, схоже, що в текст прошмигнуло пару орфографічних помилок: "допаллю" та " счастливі".

Олег Омелянчук   30.01.2016 23:42     Заявить о нарушении