Буде потрібна дурненька - телефонуй мені,
Ні сліз, ні істерик, ні крику - залишимо те у багні.
Не бійся зірватись з тиші - падати вниз не дам,
Зустріну твій голос з усмішкою, а далі - вирішуй сам.
Для тебе я найдивніша - буду, була і є,
Безтурботна, весела дівчина - ніби й не згадує зле.
Ніби ми й не знайомі, ніби не ти мій тягар...
Прикро, бо я пам'ять маю - завчила вже наш мемуар.
Ще раз проси пробачення, я відповім - "Авжеж",
Чи бажаю тебе я бачити? - "Звісно, завжди, без меж".
Потрібна тобі підтримка - дурненька вже тут як тут,
Та знай - ховає образу. Ти кривдник, а я - твій батут.
Дурненька
© Copyright: Анжела Кимлач, 2015
Свидетельство о публикации №115123100762
Свидетельство о публикации №115123100762
Рецензии