Н. Гнатюк - Что запало в душу

 Забытая поэтесса.
Стихи к Новому году.
   

      Ні;на Юхи;мівна Гнатю;к (*18 березня 1947, Безводне) — українська поетеса.
   Народилася 18 березня 1947 р. в с. Безводне Ямпільського району Вінницької області.
       Закінчила Вінницький педінститут.
   Працювала на журналістській роботі, в Секретаріаті Верховної Ради, відповідальним секретарем   НСПУ, вела на Українському радіо радіожурнал «Кобзар».
      Авторка збірок поезій «Пелюстка грому», «Прощання з березнем», «Посіяла жито», «Час колосіння», «Дякую долі», «Шовковиця», «Поки люблю і вірю», «Поміж небес і трав».

          Зимняя   песня
   [ Из сборника "Посеяла жито" ]

Замерзают реки и сады,
И замерзла  б в ожиданьи я,
Но под снегом есть твои следы,
Но на свете есть любовь твоя.

Утреннею птицей прилети,
Стукни веткой ясеня в окно.
Для меня стал музыкою ты,
Жизнью для меня ты стал давно.

Слов заветных в сердце не тая,
Позови! Любимой назови!
Не ропщу на снег внезапный я:
Ведь зима бывает и в любви.