припини мої сльози, навіщо зчиняти цей галас ?
я тебе відпускаю, а ти повертаєшся раз у раз.
а коли я від тебе піду назавжди, ти злякаешся ?
коли так, я втрачаю весь свій словниковий запас.
я кажу - ти не бійся, дивись мені прямо в очі.
не чекай під вербою - міняймо старі ті звичаї.
я єдина, хто пише вірші тобі посередночі,
ти єдина, кого покохала така ось дівчина.
і не треба мені дзвонити - порушуй правила !
і не треба шукати прощення - його не буде.
все одно де б і с ким я життя своє не змарнувала,
я ніколи тебе не забуду..
Abo in pace
© Copyright: Людмила Бурбон, 2015
Свидетельство о публикации №115123003918
Свидетельство о публикации №115123003918
Рецензии
Вражаючий твір. Емоційно. Зачепило не на жарт...
Шон Маклех Патрик 31.12.2015 01:21 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 31.12.2015 01:21 • Заявить о нарушении