Довно вже не шукаю рим

Давно вже не шукаю рим,
Життя ввійшло у смугу прози,
У веннах захолов Гольфстрім,
Попри надії та прогнози.

У грудях камінь льодяний,
Качає в тіло жовч та смуток,
Та розум вказує – «не ний,
Падуть печалі чорні пута.

Якщо весна була в душі,
Жодна зима її не стратить,
Пройдуть сніги, Пройдуть дощі,
І Сонце знов засяє радо».


Рецензии
Дарма... Хоча рими і не слід шукати - вони знаходяться самі... Спаодобався Ваш вірш! Успіхів!

Артур Грей Эсквайр   30.12.2015 02:15     Заявить о нарушении
І вам всіх благ

Федик Юрий Михайлович   30.12.2015 03:31   Заявить о нарушении