мрiяти тишею...

…змішує вітер-пам’яті кольори-часу, замішує у рядках слів Істину-Життя…
зранюючи душі запитаннями майбутнього... не відокремлюючись од Вічності Мріємо…
падає із криком Небо на обшарпану людьми землю… і квилить болем нездійсненого
у сутінках безсоння мовчазна, і безтурботна сьогоднішнім пуста і безлюдна Тиша…


Рецензии
Сильний твір.... Зачіпає за душу.... Дуже...

Артур Грей Эсквайр   30.12.2015 02:21     Заявить о нарушении
Вдячний Вам Артуре!.. Твочих успіхів... З повагою Віктор.

Виктор Сурженко   30.12.2015 07:01   Заявить о нарушении