Як Лапець ста ёлачку хапаць

                Прышморгаўся Лапець
                У адну хату,
                Ды хапець
                Ёлачку за лапу.
                Сунуў яе Лапець
                У мяшок белы,
                Ды на гарышча прэць
                Яе,нясмелу.
                Толькі ціхім званочкам
                Адна цацка празвінела:
                Ва ўборы дзявоцкім
                Маё зялёнае цела.
                Тут яблычкі,грушкі,
                Быццам на сняданак,
                Як сукенка Папялушкі,
                Так мяшок старанна
                Атуліў маё
                Убранне навагодняе -
                На гарышчы ўсё адно
                Яно непрыгоднае.
                А другія цацкі
                Маўчалі ціха,
                Як ні тузаў іх
                Той Лапець-ліха.
                Даводзіць Лапець:
                Не такое ўжо
                Ёлка і багацце,
                А сам за ружжо,
                Ды ў лес прэцца,
                Нічога не еўшы,
                Але,як мне здаецца.
                Добра акасеўшы.
                За паляванне
                На кабана ці лося
                Ёсць і пакаранне -
                Штраф,як павялося.
                Зайчыка белага
                Б'е дробам,
                І русага беглага
                Кладзе,бач,у торбу.
                Ты,русачына,
                Скруці вялізную дулю
                Таму паляўнічаму,
                Што паслаў табе кулю.
                Я ды елка -
                Сям'я была адна,
                Адна была прыпеўка:
                Ой,елачка мая!
                Загнаў ёлачку ў мяшок
                Перад самым святам,
                Укінуў мяне ў шок
                Лапець дураваты.
                А няўдача - то ж мяшок,
                Зашыты,глухі,
                Што зробіць прыжок
                У лоб яго дурны.