Тече повільно річечка,край поля попід гай.
А над рікою райдуга-сягне за небокрай.
А я зробивши човника на воду відпущу.
І на прощання ладгідно з любов'ю прошепчу:
Приспів
Пливи,пливи,мій човнику,
край поля попід гай.
Пливи пливи,мій човнику,
Пливи-не потопай.
І мрії мої світлії мов лебедя крило
До Господа Всевишнього рікою понесло.
А на далекім березі Святий вогонь пала.
Десь мабуть там народжуеться літняя зоря.
Рожеві та малинові засяють кольори.
І подих затамується од вічної краси.
Приспів
Пливи ,пливи ,мій човнику,
Пливи -не потопай.
І до Святого берега надію доправляй.
Хоч паперовий ти-та все ж у тебе вірю я.
Що донесеш до Господа ти і мое ім'я.
Речушка укр
© Copyright: Светлана Вогнык, 2015
Свидетельство о публикации №115122709818
Свидетельство о публикации №115122709818
Рецензии