241. Так в життi не бува...
Хіба що у хибному вірші,
де кохання спотворене
і де вже нема почуттів.
І на небі все так -
і не краще, і навіть не гірше.
Вже той ангел, що був на плечі,
в далечінь відлетів.
Чи зманила його
та блакить, що спотворює мрії,
а чи може йому
було зручно у небо - з плеча?
Тільки з шурхотом крил
вітерець на обличчя повіяв
і мої невблаганні, оманливі, марні надії
навздогін полетіли лелечого в небі клича.
Свидетельство о публикации №115122700214
Правдиво, але доволі песимістично...
З повагою
Людмила Татур 27.08.2016 19:55 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 29.08.2016 09:45 Заявить о нарушении