Прививка! Родинний Сад!
Анатолію ПОСВ'ЯТА
Мріяв батько про садок,
Розповідав сину,
Як почесно і клопітно
Зростить деревину.
А для сина, ці розмови,
Стали як прививка;
Доки ріс він, часто снилась
Хрупка деревинка.
Кучерява, зелененька,
Квітуча весною:
Так і манить, так і кличе-
Поговори зі мною.
Не залишай мене одну-
Подаруй садочок!
Серце він твоє зігріє,
Й онукам, від дочок!
Росте, пахне, родить сад -
Батькова прививка!
Зібралася, навкруг сина,
Вся їхня родинка.
Всі, хто в вічність відійшов,
В саду - як живії!
Втілюйте в життя майбутнє -
Святі, світлі мрії!
26.12.15.
Свидетельство о публикации №115122609607
чтобы понять, вспомнилось детство, ощущение,
что побывала у дедушки/бабушки в "садочку"
такая картина рисуется (как это было давно)
дед на яблоню прививал грушу, не забуду никогда эту
красоту и огромные сочные груши и яблоки на одном дереве.
Понравилось, доброе стихотворение, Григорий.
"Всі, хто в вічність відійшов,
В саду - як живії!
Втілюйте в життя майбутнє -
Святі, світлі мрії!"
Удачи и вдохновения.
С уважением.
Наталия Песня 27.12.2015 17:48 Заявить о нарушении
из лука, удерживающаяся мною в боевом положении лет 5.
Минут за 20 до выстрела брат, в очередной раз, рассказывал
о своих любимцах и говорил о них как об одухотворённых существах!
Так родилась идея. Добавляю к названию: "Сад пам'яті!".
Пусть сбудутся все Ваши Новогодние мечты!
С уважением…
Григорий Донец
Григорий Донец 28.12.2015 00:24 Заявить о нарушении