Метелики у грудн

Мені не гірко, просто так турбує,
Отой шматок, котрий ти відірвав.
Здавалося, що блищих не існує,
Та наш білет не так зіграв.

Ми стали так далеко на крайсвіту,
Я вже не відчуваю майже ніг.
Цей фільм запишуть на касету,
Де ти мене на гріх прирік....

На те щоб , вірила у ніжність казки,
Щоб ось метелики у животі.
І щоб та радість, що як на розкрасці,
Котру малють нам шляхи.

Сюжет Шекспірівський: трагічно - театральний.
Між нами вже мости звелись.
Ти був мов сир голандський - натуральним,
але я не з тих - домашніх киць.

Я в соте  в пяти наступаю,
У той же льодовитий океан.
З поміж сюжетів тільки твій вбачаю,
ти моя лікующий бальзам.

Хотілося метеликів у грудень місяць,
Та синоптики передають дощі.
Вони ось кажуть : Бога бійся!
А я боюся втрати у тобі.


Рецензии