Курiпка
Крильцями билася, плакала гірко,
А чорний ворон літав низько-низько,
Вже й опускався над тереном близько...
Стала куріпочка в немочі звати,
Плачучи смерті у Бога прохати,
Зломлене крильце вже сили не мало
Плуталось в терені, та не злітало...
Враз захиталась та сива діброва,
Хмари у небі насупили брови,
Вітер напасника з силою кинув -
Чорний той ворон в полі загинув...
Здужали крильця у пташки-куріпки,
В вир подалася вона, як лебідка,
В синьому небі кружляла,співала,
Сизий лиш терен колючий минала...
***
Свидетельство о публикации №115122600299