На свiтанку
У мушлі ночі стигне ранок.
А за вуаллю тьми – серпанок
Туману сивого стоїть.
У дерева принишкла віть
Збирає краплі в літній дзбанок.
Світлішає крайнебо сходу.
Та ще тримає прохолоду
Минула ніч. Роса жалка
Спиня мураху і жука
На мить до денного походу.
Вже розвидняється довкола.
Вода ріки, мов кока-кола
Сяйна, темнава і… чужа
У хвилі піняво щеза,
Як тінь у шпарці частоколу.
Аж ось і голоси пернатих
Дали про себе світу знати,
Гукають світло і тепло,
Щоб радо й сонячно текло
У їхні листяні пенати…
25.12.2015.
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2015
Свидетельство о публикации №115122505334
Свидетельство о публикации №115122505334
Рецензии