Господиня

Порожнеча вдома розгулялась,
мов зима у біле увібралась,
поселилась у кімнаті кожній –
спекатись її ніяк не можна.

Все житло собі облюбувала,
поміж сторінками заблукала,
бо ніхто ті книги не читає,
сухолист між ними спочиває.

Лише дощ і завітав у гості
в дім, де порожнеча грає в кості.
Я пишу з малої, все змарніло,
всесвіт виглядає обміліло…

Ветхий дім у землю вріс по двері,
провалився у безодню тверді.
На хресті віків, на роздоріжжі,
селянин перЕ самотньо збіжжя…

Танці б добре в домі влаштувати,
панну ту у вальсі закружляти,
випити горня міцної кави
й думами полинути в заграви.

А щоп‘ятниці, окрім страсної,
з дівою журливою, сумною
буду утішатись-розважатись,
в ритмах танго мовчки обійматись.

Врешті відшукалась господиня,
сірістю вкриває небо синє
і мене всього, по самі плечі,
сумом огортає порожнеча…

25.12.2015

* За мотивами твору Шона Маклеха Патріка „Танго в домі порожнечі“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631181