Небеса отдалились- из Марго Метелецкой

 Перевод с украинского
 http://www.stihi.ru/2012/09/25/5037


Подаленіли небеса...
 Душа в мінорнім нишкне сумі -
 Як оселитись щасній думі,
 Коли надія пригаса?

 Дерева й колихка трава,
 Розважте знов мою пригнобу,
 Зчудуйте серце до ознобу
 Тремкої ніжності слова...

 Подайте рятівних отрут,
 Щоб у натхненному захланні
 Скипіть в німім зачудуванні,
 Забувши про ядучість скрут...

 Зманлива осене, у бран
 Візьми, щоб видиво казкове
 Виспівувало колискові
 І гоїло пекучість ран...

 Мій жовтню, чуло відгукнись
 На зболену душі навстіжність -
 Даруй цноту і щедру ніжність,
 Калини гроном доторкнись...

 Замовкнуть стишені гріхи,
 Лиш зваб твоїх ковтну, як завше,
 І сум за усмішку сховавши,
 Нові шукатиму шляхи...


*****************************

Далёкой стала высь небес...
Душа в минорных думах никнет.
Откуда счастье в ней возникнет,
Коль от надежды след исчез?

Деревья и ковыль-трава,
Развейте грусть мою,зазнобу,
Чтоб трепет сердца до озноба
Возвысил нежности слова.

Подайте зелья мне настой,
Чтоб стылых чувств познать горенье,
Вскипеть,немея в изумленье,
Забыв,как страшный сон,покой.

Пленяй же,осень, и чаруй
Напевом дивной чудо-сказки
И песней сна баюкай ласки,
И раны жгучие врачуй.

Октябрь,услышь и отзовись.
Душа до края наболела...
Даруй ей прелесть чистой девы,
Калины гроздью прикоснись.

Грехи отважу за порог...
Глотну соблазна их с лихвою
И грусть свою улыбкой скрою,
Пойду искать иных дорог...

    24.12.2015г.


Особая благодарность Светлане Груздевой в редактировании перевода.
   http://www.stihi.ru/avtor/gruzdeva