Нелёгкая проблема... Из Людмилы Юферовой

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/12/22/7243          

               

Первый день недели звёздами
Забавлялся в том саду…
И зимой болели  оба мы
У проблемы на виду.

Удивлялся месяц, щурился,
Как нечищеный медяк…
Не смогу я Ту – натурою
Заменить уже никак.

Как весна в саду воланчиком
Танцевала первый бал!..
Ты другую  – Одуванчиком
С тёплой нежностью назвал.

Как цвели сирени шалые,
Соловьи свистели: «цём»!..
Там любовью утешались вы,
Целовальники, вдвоём.

Я ж тобою окольцована.
Слёзы в тесте не видны.
Плачу и пеку взволнованно:
Боль – себе, тебе – блины.
 
Так давно дружу с обидой я:
Неужели мы – семья?!
Как случилось, и не ведаю:
Любишь ту, а рядом – я!

Вот и ночь…а звёздам скачется…
Что им темень, что – слова?
Проще нелюбимым плачется…
Всё же главное – жива!..


Оригинал:


Понеділок грався зорями
У грудневому садку.
Ми були з тобою хворими
На проблему нелегку.

Місяць шкірився здивовано,
Як нечищений мідяк…
Я не зможу ту, фарбовану,
Замінити аж ніяк.

Як весна в садку з лопаткою
Танцювала поміж трав,
Ти тоді оту Кульбабкою
Тепло й ніжно називав.

Як бузки цвіли в зухвалості
Й солов’ї співали «тьох»,
Ви любов’ю утішалися
Й цілувалися удвох.

Я ж тобою закільцьована.
Крапля тіста на щоці.
Плачу і печу знервовано
Біль собі, тобі – млинці.

Я давно дружу з обидою…
То хіба ж то ми – сім’я?
Як так сталося – не відаю:
Любиш ту, а поруч – я!

От і ніч… А зорям скачеться…
Що їм темінь світова?
Знай: простіш нелюбим плачеться…
Добре… Головне – жива…