Вiн, наче з розуму зiйшов...
Ну що ж, буває…
Шукав себе та й не знайшов…
Ген, ген – блукає…
Він, наче в морок зазирнув…
Невже ж сказився?
В нудьгу поринув, потонув…
І там лишився…
Він, наче марить уві сні…
Себе не знає…
Чужі наспівує пісні…
Думки збирає…
Він, наче з глуздом розминувсь…
Раз і назавжди…
Талан чекав та й відвернувсь…
Пусті поради…
23.12.2015
Свидетельство о публикации №115122309457