Не пораню!
Словом гострим, ворожим!
Я свій біль понесу
Крізь амбіцій іржу.
Наяву і у сні
Ти мені – найдорожчий!
Поетичну красу
Почуттів збережу…
Не забуду повік
Тих обіймів шовкових!
Як солодкий полон,
Неповторні слова…
Моїх мрій чоловік –
Із безсонь світанкових!
Знов померклий вогонь
У душі ожива!
2012
Свидетельство о публикации №115122206642
Спасибо за мудрость стиха,Нилочка!
Галина Гейко 26.04.2017 06:38 Заявить о нарушении