Десята година, чекати тебе ввійшло у звичку.
Сама не зрозуміла, як опинилась на гачку.
Сніжна королева, котрій вже боялись дивитись в очі.
Пам'ятає тебе, та не може спати щоночі.
Клятий ти псих, навіщо я тебе зустріла!
Так би як найдовше у темряві бродила.
Не знаю чи краще, бути у думках з тобою.
Бо коли ти далеко, я наповнена журбою.
***
© Copyright: Марина Юневич, 2015
Свидетельство о публикации №115122203846
Свидетельство о публикации №115122203846
Рецензии