108 -зерно-
На стелі промені останні сонця. В сусідньому будинку, що навпроти, віконниці зачинені. А в мене навіть штор нема. І вуличка німа. Порожня. Чи може просто безголоса.
Хтось босий піднімається по сходах. Скриплять потерті дошки і ледь гойдається підлога в моїй кімнаті.
В Живого Бога є окраєць хліба і скляночка вина терпкого для всіх, що просять чи просто хочуть. Я знаю це, то ж замовляю білий шоколад, пастилу і рахат-лукум. Співаю мантру "А_О_У_М" на ноті Сі тримаю голос. Вібрації наповнили по вінця тіло.
І кОлос золотого світла, як колОс з ефіру повстає і заливає простір.
Надію маю на зерно. Хоч вдячним буду і за кукіль.
Свидетельство о публикации №115122108038