108 -101-

Твоє місце сили тут. У цім тілі. Мандруєш світами вночі, а воно спить.
Прокидається, коли повертаєшся. Сюніч так було тричі.

Дивні птахи, люди, місця, які бачиш вперше.
Чужі заміжні жінки, які зваблюють, але не ваблять тебе.
Їх чоловіки: Кам'яні Командори, опасисті вуйки, засмаглі мачо.
Міряються мечами, статками, авто.
Приходять до андролога з  ерективними проблемами і червоніють, як підлітки.

Бруківка волога. Густий туман. Море мовчить. Штиль. І місто принишкло.
Четвер. Четверта година. Мешканці сплять.
Прокинулися лише молочники і пекарі.
Вранці можна причаститися кавою та багетом.

Зараз стою на високій горі. Ловлю перші промені нейронними сітями.
Посилаю привіти китам і дельфінам, а також совиним дітям,
що нагодовані сплять в материнім пуховім подолі.

Сьогодні принесуть три міри щастя
і чотири букети польових квітів.
До місця сили. Там, де ти.


© Copyright: Валентин Лученко, 2015