Послухаю цей дощ - Я слышу этот дождь...
Оригинал
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.
Ліна Костенко
http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=36&type=tvorch
--------------
Мой вольный перевод
Я слышу этот дождь. Подкрался и шумит.
Жестяным звуком вод, веселых капель шагом
Еще одно мгновение - ах, время, не беги,
Вдруг оглянусь назад, уходит год за годом...
И сложатся века. Не ведает никто,
В туманностях души иль, может, Андромеды -
В накидке из дождя, прозрачной, как стекло,
Я прихожу к живым, и вспоминаю мертвых.
Целую все леса. Спасибо скрипачу.
Он хорошо сыграл, взвестив мое присутствие.
Я дерево, я снег, я все, что я люблю.
И, может, в этом есть моя небесна сущность.
21.12.2015г.
Свидетельство о публикации №115122100153
Как и украинский... особенный и красивый, по образности порой непревзойденный...
А вот эти... во мне навсегда:
Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви».
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.
Сара Мильгрем 17.03.2016 12:17 Заявить о нарушении
Разреши, я и это попробую?
Ирина Гиждеу 17.03.2016 15:34 Заявить о нарушении
Это тоже Лина...)
Сара Мильгрем 17.03.2016 22:45 Заявить о нарушении
Сара Мильгрем 17.03.2016 22:46 Заявить о нарушении
Читай здесь: http://www.stihi.ru/2017/01/30/12936
Ирина Гиждеу 30.01.2017 23:45 Заявить о нарушении