Весною ранньою повiяло

Вітер притих, як стомлений хлопчисько,
А море стало дзеркалом, мов став...
Сідає сонечко і вечір зовсім близько
І небокрай веселкою заграв.

Таке коротке надвечір'я і чарівне,
Весною ранньою повіяло, теплом,
Немов би дивовижна птаха сірін,
Майнула сизим стомленим крилом.

10.04.2015.


Рецензии