Обважнiли вiти стиглими плодами

   
    Обважніли віти стиглими плодами,
    Вересень у літа викрада тепло,
    І пливуть тумани ранком над степами,-
    То правує осінь молодим крилом.

    А у жовтні хмари ув одну зберуться,
    І заграє сумно музика дощу,
    Нотами краплини із небес прол"ються
    І напоять землю щедро, досхочу.

    Листопад розкриє золоте вітрило,
    Ляже на дороги, (затворять митці!),
    І, пропахлий вітер сирістю і димом, 
    Позриває з кленів жовті жупанці.

    Осінь - чарівниця золотоволоса,
    Щедра та багата, осінь - дощова,
    І сумна й роздіта, мов жебрачка боса,
    Як життя, як доля - різною бува.


Рецензии