Коханий мiй, навiщо ми зустрiлись?
мабуть за тим, щоб разом хрест нести.
Мабуть за тим, щоб лишенько подвоїть.
Мабуть за тим, щоб спокій відмести...
Лишилось трохи: кілька днів у мрії,
І я повинна зникнуть, відійти...
В далеку путь візьму лише надію
Та віру в мить, коли приїдеш ти.
А тяжкий час прощання і печалі
Вже зовсім близько. Вже невдалині...
Коханий мій, невже ти станеш гіршим,
Якимсь не тим, ким маришься мені?
Що я робитему, коли не буду бачить
Твоїх очей та вірних добрих рук?
Ти вдалині...і жах повзе у серце.
Ти не зі мной...і спинен вічний рух.
Коханий мій! Яка скажена доля!
Навіщо ми зустрілись та знайшлись?
Мабуть за тим, щоб душі відпочили
Та со сльозьми навіки розійшлись.
Коханий мiй, навiщо ми зустрiлись
© Copyright: Елена Киянка, 2015
Свидетельство о публикации №115121801944
Свидетельство о публикации №115121801944
Рецензии