Дзвiн самотнiй кохання

Елена Киянка
Дзвiн самотнiй кохання
Пролунав на зорі.
Віє туга прощання
По землі. По землі.

І сріблясті сніжинки,
Наче крихти душі...
Три останні хвилини...
- Не спіши.
         - Не спіши.

Очі канули в очі -
Не лишилось сліда.
Сивий плакальник ночі
Все рида та рида.

Два розірваних шляхи...
Дві кривавих сльози...
Думи кружать, мов птахи...
- Назавжди?
         - Назавжди.

Невідлунне кохання
Гріє двох крізь роки.
Є небесне вінчання:
- Тільки я?
         - Тільки ти.


© Copyright: Елена Киянка, 2015
Свидетельство о публикации №115121801704
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Елена Киянка
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Елена Киянка