До всього звикае людина
до болю, страждання й туги.
Такий кам'яний не один я -
а, мабуть, вже кожен другий.
В пітьмі скавучить собака.
Десь знову точились бої...
Раніше і я б заплакав,
та висохли сльози мої.
Чи серце моє зачерствіло?..
Душа пліснявою взялась?..
Волоссям трусну посивілим,
щоб думка сумна урвалась.
Собака чимдуж жаліється,
мов баба сільська, голосить -
і щось-таки в серці діється,
в душі щось болюче тремтить...
Чого ж ми собачимось, люди?.. -
нагризлись уже досхочу!..
Вбираю повітря у груди -
й надривно, як пес, скавучу.
Свидетельство о публикации №115121709776
и я с болью смотрю как она *легла*
под *заграницу* ,а путь известен
бюджетная, аграрная, карьерная,
как и у всех *бывших*, жаль родину
моих близких. С уважением, надеждой,
счастья и успехов Вам, и с наступающим.
Анатолий Захаров 2 12.01.2016 09:59 Заявить о нарушении