ЗвУка нема на ноуті до сих пір! Уже й клацала, і благала, і просила його... Мовчить - хоч викинь! Осьо, вірша написала ... МО*, розжалоблю ?)))
Копм*ютер занімів... Яка печаль!
Немає сну... Морозить... І тривога....
По клавішах хоч вічність тарабань -
Не мовить... Не заграє вже нічого.
Чому, коханий мій, такий сумний?
Йому образа давить ніжну душу ?
Озвися, рідний, милий, дорогий!
Скажи хоч слово! Я скучаю дуже...
Та ти мовчиш... Спасибі, хоч живий !
Ти хворий ? В тебе вірусна ангіна ?!
Тебе врятую, друг мій дорогий!
Ніколи і нізАщо не покину...
Візьму на руки ніжно, мов дитя.
Закутаю у тепле покривало...
З повагою - до Майстра * з поняттям*
Зношу тебе, щоб знов душа співала !
Комп*ютер мій раптово занімів...
Замовкли й ми... Тиняємось без діла..
У хаті - тиша, мов хтось завинив....
Скажу вам : ІНТЕРНЕТ - страшенна сила !
А.Я.
Алла Флікінштейн
М! й ноутбук
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2015
Свидетельство о публикации №115121707124
Свидетельство о публикации №115121707124
Рецензии