Джерела
Лиш теплий ранок на поріг,
Там тихі радощі колишні
Згубились в мареві доріг.
Туди не видно ні стежинки,
Туди немає вороття,
Там світло білої хатинки,
Батків моїх просте життя.
Над ставом верби похилились,
Джерела там в криницях б'ють,
Там церкві ще цілій молились,
Там ластівки гніздечка в'ють.
Там ми, як солов'ї співали,
І мріяли про цілий світ,
Про щось таємне з книг взнавали
В життя йшли з батьківських воріт.
6.12. 2014.
Свидетельство о публикации №115121706599