Спалахи...

         *  *  *

Чи хіба ж так буває щастя,
Щоб без совісті і каяття:
У одних відберуть все, бо власть є,
А у інших віднімуть життя!
    
         *  *  *

То як тепер нам розуміти гідність?
Знов люди згинули за вражий гаманець?
Нас дурять, безгрошів'я, бідність,
І всі надії знову нанівець!

         *  *  *

Багато хто, нажаль, не розуміє:
Тим, в кого зброя, вигідна війна,
А хто народ свій любить, той воліє,
Щоб чим скоріш закінчилась вона!

         *  *  *

А там, як в пеклі гинуть люди
І так безжально л'ється кров!
Та доки ж таке горе буде?
Болить душа, кричить любов!

         *  *  *

Знов моє серце розпинають:
Два рідних  брати - вороги,
Оскаженілі ЗМІ волають,
І сіють розбрат навкруги!

Та схаменіться ж, навіженні,
Суд божий грошей не візьме,
Той час прийде, що в дні пекельні,
Продажні душі жахом обійме!

         *  *  *

Я никогда с этой враждой не соглашусь!
И что б там янки и варяги не шептали,
Прослыла мудрой Киевская Русь,
Князьки, Князей Великих помните? Едва ли!

         *  *  *

Що ж ти, народе мій. знедолений, забитий,
Ще з тих часів, як зазнав долі кріпака?
Ніхто не буде щиро нас любити:
З - під батога ж танцюєм гопака!

         *  *  *

Дивлюсь: сидять,поважні всі та ситі,
Рука на серці, лишень гімн заграв...
А далі що? Ой, лиш би при кориті...
І знов хтось Украіну обікрав!

         *  *  *
 
Январская вьюга бесилась
И нарастала непогода,
А кто - то расставлял капканы,
Втихую, моему народу!
   
25.01.2014.