Думку очей скорботних
Пестить закоханий вітер,
І слово про ніч самотню
Складається з чорних літер.
Тремтить від напруги тіло,
На плечах зорю тримая,
Ще серце не відболіло,
Ще в ньому любов ридає,
Ще хочеться кинути небо
Під ноги твої, мов килим,
Ще вірую, що не треба
Зникати з туманом сивим
Кудись у глибини мрій.
Кудись у глибини мрiй
© Copyright: Елена Киянка, 2015
Свидетельство о публикации №115121503616
Свидетельство о публикации №115121503616
Рецензии