Кружляє пил по стомленій дорозі,
Мов у танку веселе веретено.
Холонуть верби в болісній знемозі,
Стискаючи оголені рамена.
І день іще неначе непочатий –
Сховалось сонце у своїй світлиці.
Та лише гай, ошатний і строкатий,
Здається, вдячний осені-цариці.
Та бідне листя вже чекає страти:
Здригається і падає без тями.
І килимки для ніг, не пишні шати,
Рясними поливаються дощами.
А ковилі, знесилені і кволі,
Не тягнуться суцільною стіною –
Уже, скорившись незавидній долі,
В сирій землі шукають супокою.
Всох очерет, сховалося латаття –
Брижі на річці, мов болючі шрами.
Діждався неминучого розп’яття
Сухий бур’ян, спустошений вітрами.
Дарма, зчепившись з ними у двобою,
Останній лист на ясені тріпоче.
І блідне день, урізаний пітьмою,
І в чорній тузі закриває очі.
25.11.15---- 14.12.15
I блiдне день...
© Copyright: Наталия Хорунжева, 2015
Свидетельство о публикации №115121500035
Свидетельство о публикации №115121500035
Рецензии
"І блідне день, урізаний пітьмою,
І в чорній тузі закриває очі." - блестяще!!!)))
Андрей Фесенко 2 26.02.2018 22:18 • Заявить о нарушении
І в чорній тузі закриває очі." - блестяще!!!)))
Андрей Фесенко 2 26.02.2018 22:18 • Заявить о нарушении
Спасибо. А мне сказали - слишком мрачно. Но такое настроение природы ведь бывает.
Наталия Хорунжева 27.02.2018 16:07 Заявить о нарушении
Наталия Хорунжева 27.02.2018 16:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.