…покидаючи світ снів, на одинці з дощем, поринаєш у себе…
у безкрай відлітаєш споглядаючи зорі на чорному полотні неба…
кравці-долі ми самі спокушаємося пристрастю Мрій,
зайдами-світанками, свідками наших почуттів…
але, кажуть, що від любові, до ненависті всього лише крок…
того ти сам спалюєш своїх привидів, здійснюючи стрибок
у країну відлюдництва, у місто пожухлих надій досвіту,
де зітхання минулого всього лише сірий колір простору…
вiд любовi до ненавистi...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115121501669
Свидетельство о публикации №115121501669
Рецензии