Капають краплі в вену,
Губи стискаються тужно,
Кров розбавляє повільно
Розчин прозоро-лужний.
Тиск розриває судини,
Біль розтинає м"язи...
За що тобі,людино,
Стільки всього й відразу?
Наче роки хвилини...
Прошу анестезії,
Просто без неї не зможу,
Просто без неї загину.
Навіть немає сили
Вже помолитись Богу,
Бо на краю могили
Марно чекать допомоги.
Хай буде те, що має,
Хай буде те, що буде.
В мареві агонії
Тіні з"являються всюди:
Всіх тих кого любила,
Всіх тих кого я знала...
Боже, мій праведний, милий...
Все... я вже все сказала.
Трунок тече в вену.
Очі вже піт заливає,
Знаю, що все даремно.
Добре, що все минає.
Добре, що все проходить
© Copyright: Алла Струк, 2015
Свидетельство о публикации №115121511435
Свидетельство о публикации №115121511435
Рецензии
Треба все це побороти,
Так буває...без мороки,
Все проходить - кажуть люди,
Мабудь так воно i буде.
Все це треба пережити...
i далi жити.
Валентина Суханова Ассорти 14.02.2016 17:43 • Заявить о нарушении
Так буває...без мороки,
Все проходить - кажуть люди,
Мабудь так воно i буде.
Все це треба пережити...
i далi жити.
Валентина Суханова Ассорти 14.02.2016 17:43 • Заявить о нарушении