Місяць зійде, почне рахувати зорі,
Ліхтарі кинуть тінь на місто.
Наші вікна пусті, наші душі прозорі,
І не треба шукати змісту.
Бо довкола туман, перехрестя, стежки,
Шум вчорашніх машин і метро.
Золоті пов'язали усіх ланцюжки,
Кожен в світі комусь ніхто.
Спалахне багрянисто ранкове небо,
На годиннику 7:03…
Я п'ю чай, бо мені не треба
На роботу сьогодні йти!
7 03
© Copyright: Инна Бессараб, 2015
Свидетельство о публикации №115121404994
Свидетельство о публикации №115121404994
Рецензии